З кожним роком випадків самовільного встановлення тимчасових споруд в охоронній зоні мереж водоканалу стає все більше.

У разі пошкодження  труби, поряд з якою або безпосередньо над якою споруджено магазин чи гараж, підвести до місця аварії техніку та локалізувати пошкодження буде неможливо. В такому разі виконання ремонтних робіт затягується аж до того моменту, поки споруду не буде демонтовано. Утворені від витоку води провали за цей час можуть створити загрозу для розташованих поруч будинків і їх мешканців. Крім того, через неможливість виконати ремонтні роботи споживачі можуть залишитися без водопостачання на довгий час.

На жаль, єдине що може зробити водоканал при виявленні порушень – оформити та надати  власникам об'єктів-порушників припис на демонтаж незаконно встановлених споруд. Відповідні акти та переліки таких об'єктів потім передаються до відповідного Департаменту. Якщо тимчасова споруда розміщена на законних підставах, Департамент звертається до Комісії з питань розміщення тимчасових споруд з проханням розглянути можливість демонтажу з подальшим переміщенням цієї споруди із охоронної зони або власник споруди зобов’язується виконати перенесення мереж водопостачання чи водовідведення. Якщо ж споруда побудована незаконно, Департамент доручає провести демонтаж об’єкта.

Іноді примусовий демонтаж є єдиним виходом, адже навіть після отримання припису не завжди господарі споруд поспішають прибрати з охоронної зони своє майно.

В разі аварійної ситуації відсутність доступу до трубопроводу може призвести до значних проблем: підтоплення будівель, розмиття дороги, колосальних втрат води і тривалої її відсутності у мешканців прилеглих масивів.

 

Для довідки

Відповідно до державних будівельних норм охоронна зона водопровідних мереж залежить від властивостей ґрунту та розміру водоводу. Якщо діаметр труби, закладеної в сухому ґрунті, не перевищує 500 мм, охоронна зона становить по 5 метрів в обидві сторони від зовнішніх стінок трубопроводу. Такий самий водовід діаметром від 500 до 1000 мм має охоронну зону в 10 метрів у кожен бік. У випадку, коли водопровідні магістралі закладені у вологих ґрунтах, охоронна зона труб може простягатись на відстань понад 100 м (по 50 м у кожен бік).

Для каналізаційних мереж охоронна зона визначається залежно від глибини залягання колектора. На звичайних колекторах вона становить по 5 метрів в обидві сторони від зовнішніх стінок трубопроводів. На колекторах глибокого залягання охоронна зона складає по 3 метри в кожен бік.